Інтернаціонал молоді та студентів за соціальну рівність проводить у суботу, 10 грудня, 2022, міжнародний онлайн-мітинг, на якому обговорюватиметься побудова руху проти війни.

Інтернаціонал молоді та студентів за соціальну рівність – студентський та молодіжний рух Партій Соціалістичної Рівності, національних секцій Міжнародного Комітету Четвертого Інтернаціоналу — закликає до створення масового глобального руху молоді, щоб вимагати негайного припинення проксі-війни США та НАТО проти Росії в Україні та безрозсудної ескалації конфлікту у напрямку Третьої світової війни.

Війна має бути зупинена до того, як вона призведе до глобальної катастрофи. Поєднання імперіалістичного мілітаризму країн НАТО, які безрозсудно переслідують свої хижацькі геополітичні інтереси, незважаючи на жодні наслідки, і розпачу російського олігархічного капіталістичного режиму, що зростає, загрожує перерости в стадію ядерної війни.

Надія на те, що «здоровий глузд переможе» і війна незабаром буде закінчена за допомогою переговорів, є політично паралізуючою і небезпечною помилкою. Альянс НАТО не хоче миру. Він хоче війни. Країни НАТО навмисне провокували конфлікт, проводячи протягом останніх десятиліть політику розширення альянсу до кордонів Росії та масового озброєння свого корумпованого клієнтського режиму у Києві. Зараз імперіалістичні держави сповнені рішучості максимально використати хибно прораховане, політично реакційне та катастрофічне вторгнення Росії на Україну у своїх інтересах.

Вважаючи, що військова перемога над Росією можлива, НАТО переступає всі російські червоні лінії. Протягом більшої частини повоєнної епохи — і, особливо, після створення водневої бомби у 1950-х роках, — усвідомлення того, що ядерна війна загрожує загибеллю людської цивілізації, призвело до політичного консенсусу щодо того, що ядерна зброя ніколи не може бути застосована тому що в ядерному конфлікті не може бути переможців. Доктрина «взаємного гарантованого знищення» була чинним військовим принципом.

Але принцип, згідно з яким у ядерній війні неможливо перемогти і її можуть розв'язати лише божевільні, тепер відкинуто. Незважаючи на високу ймовірність того, що ядерна війна призведе до знищення цивілізації, доктрина «взаємного гарантованого знищення» була замінена злочинно шаленою доктриною, яку можна висловити словами «Ну й хай!» Коли представники США та держав НАТО публічно заявляють, що вони не дозволять «залякати» себе можливістю ядерної війни, зміст цих слів у тому, що їх не зіб'є з курсу навіть небезпека ядерної катастрофи.

Уроки історії

Щоб зрозуміти масштаб нинішньої загрози, слід згадати досвід минулого. Немає такого злочинного варварства, на яке правлячий клас не пішов би в гонитві за глобальною владою, корпоративними прибутками та особистим багатством.

Імперіалізм виник на початку 20 століття з розвитком величезних промислових корпорацій і гігантським зростанням міжнародних банків і фінансового капіталу. Африка, Близький Схід, Азія та Латинська Америка були піддані тиранії колоніалізму. Великі держави змагалися за панівне становище в боротьбі за контроль над ринками, сировиною та робочою силою. Результатом цієї боротьби стала глобальна війна безпрецедентного в історії людства масштабу та рівня насильства.

Перша світова війна, яка вибухнула в 1914 році, призвела до загибелі понад 20 мільйонів людей. Імперіалізм познайомив світ із жахами окопної війни та отруйними газами та смертоносними технічними інноваціями повітряних бомбардувань, підводних човнів, озброєних торпедами, і танків.

Але жахи того глобального конфлікту виявилися лише прелюдією до варварства Другої світової війни, яка почалася в 1939 році, лише через 21 рік після закінчення Першої світової війни. Друга світова війна стала свідком офіційної та цілеспрямованої політики масового знищення цивільного населення. Це включало геноцид євреїв і циган в індустріальних масштабах в ході Голокосту, килимові бомбардування великих міст (Дрезден і Гамбург у Німеччині, Токіо в Японії) і безліч інших актів варварства. Кульмінацією стали атомні вибухи над Хіросимою та Нагасакі. Масштаби смерті та страждань важко піддаються розумінню. Число загиблих оцінюється в 85 мільйонів, включаючи 6 мільйонів євреїв, приблизно 27 мільйонів громадян СРСР та 20 мільйонів китайців.

Тепер же, у третьому десятилітті ХХІ століття, ми спостерігаємо шалене скочування до третього світового конфлікту. Якщо відбудеться обмін ядерними ударами, загинуть не десятки, а сотні мільйонів і, можливо, мільярди людей. Президент США, навіть визнавши, що війна може призвести до «Армагедону», все одно продовжує йти шляхом все більшої ескалації конфлікту.

З розв'язуванням війни США та НАТО проти Росії світовий імперіалізм сигналізує про те, що готується ще більш масштабний конфлікт. В опублікованих у жовтні 2022 року документах, що викладають стратегічні цілі американського імперіалізму, адміністрація Байдена прямо визнала, що конфлікт проти Росії в Україні є лише прелюдією до конфронтації з Китаєм.

Торік у серпні, коли Байден оголосив про виведення американських військ з Афганістану, він заявив, що це поклало край «нескінченній війні». Тепер США залучені до війни, яка може назавжди покінчити з життям на Землі.

Будь-кому, хто думає, що правлячий клас не здатний пожертвувати десятками мільйонів життів задля досягнення своїх геополітичних інтересів, достатньо згадати досвід останніх двох з половиною років. У відповідь на пандемію COVID-19 корпоративна та фінансова олігархія відкинула найелементарніші заходи громадської охорони здоров'я, необхідні для стримування поширення вірусу, адже вони порушували безперешкодне функціонування системи отримання прибутку з робітничого класу. В результаті від коронавірусу загинуло понад 20 мільйонів людей, з них понад 1 мільйон у Сполучених Штатах.

Усі виправдання цієї війни, наведені імперіалістичними урядами, віддають смородом брехні та лицемірства.

Причини та інтереси, які призвели до початку війни в Україні, неможливо зрозуміти, якщо розглядати конфлікт як ізольований епізод, не пов’язаний з подіями, що передували даті російського вторгнення, і окремо від ширшого історичного контексту. Відповідальність за війну не можна визначити, визначивши, хто «здійснив перший постріл». Ще більш абсурдними є спроби пояснити війну як наслідок дій окремих осіб. Усі війни, які Сполучені Штати вели за останні три десятиліття, виправдовувалися моральними хрестовими походами проти того чи іншого «монстра»: Саддама Хусейна в Іраку, Слободана Мілошевича в Сербії, Башара Асада в Сирії, Муаммара Каддафі в Лівії тощо. Останнім «монстром» є Володимир Путін, і нові дияволи будуть знайдені, коли виникне геополітична потреба. Демонізація китайського Сі Цзіньпіна вже йде повним ходом.

Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО ведуть імперіалістичну війну

Пропагандистські кампанії проти того чи іншого окремого політичного лідера нічого не пояснюють про походження війн, які веде імперіалізм, не кажучи вже про причину нинішнього конфлікту в Україні.

Проксі-війна, яку ведуть Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО, за своєю економічною та геополітичною сутністю є імперіалістичною. США і НАТО не хвилює ні демократія в Україні, ні доля українського народу, якого використовують як гарматне м’ясо. Подібно до Першої та Другої світових війн, основною метою війни є реорганізація земної кулі та перерозподіл її ресурсів між імперіалістичними державами.

Війна США і НАТО в Україні є продовженням і ескалацією на новий і більш небезпечний рівень війн, які розпалювали Сполучені Штати протягом останніх трьох десятиліть. Прагнучи повернути назад тривалий економічний занепад американського капіталізму та придушити зростаючу внутрішню напругу, правлячий клас США розглядає війну та досягнення глобальної гегемонії як єдине вирішення своїх проблем. Його мілітаристський розгул підтверджує пророчий аналіз історичної траєкторії американського імперіалізму, зроблений Левом Троцьким напередодні Другої світової війни:

Світ уже поділений? Потрібно переділити його. Для Німеччини йшлося про те, щоб «організувати Європу». Сполученим Штатам треба організувати світ. Історія впритул підводить людство до вулканічного виверження американського імперіалізму.

З моменту розпаду Радянського Союзу в 1991 році Сполучені Штати розглядали включення України до сфери впливу НАТО як важливий елемент своїх довгострокових цілей демонтажу Росії, отримання необмеженого доступу до величезних запасів стратегічних ресурсів країни, отримання вирішального контролю над євразійським масивом і, на цій основі, зрештою знищення здатності Китаю кинути виклик глобальній гегемонії американського імперіалізму. Є незліченна кількість урядових документів США та стратегічних аналізів імперіалістичних аналітичних центрів, доступних онлайн, у яких ці злочинні цілі прямо сформульовані.

США та держави НАТО спровокували вторгнення масштабною мілітаризацією України, яка перетворилася на де-факто протекторат США та члена НАТО. Це є складовою багаторічної експансії альянсу в країнах Східної Європи, аж до самих кордонів Росії.

У своїх ритуальних заявах проти Росії США та НАТО подають себе як захисники недоторканності державних кордонів, статуту ООН та права України на «самовизначення». Жодних подібних міркувань не виникало, коли США та європейські держави розчленовували Югославію у 1990-х роках, кульмінацією чого стала війна проти Сербії у 1999 році. Сполучені Штати є найбільшим у світі порушником принципу «самовизначення», втручаючись, бомбардуючи та вторгаючись країни відповідно до її власних геополітичних та економічних інтересів.

Збройні сили США вперше використали термін «шок і страх» для опису другої війни проти Іраку в 2003 році, розпочатої на основі брехні, яка вбила сотні тисяч людей і знищила ціле суспільство.

У війнах американського імперіалізму, включно з Афганістаном (2001), Лівією (2011) і Сирією (2011), окрім Югославії та Іраку, було вбито понад 1 мільйон людей і десятки мільйонів стали біженцями. У рамках «війни з терором» такі терміни, як «посилений допит», «Абу-Грейб», «видача», «водобординг», «Гуантанамо», «убивство дроном» і «терористичні вівторки» увійшли до світового лексикону. Як сенатор США нинішній мешканець Білого дому Байден голосував за всі ці війни.

Оголошена турбота Вашингтона про «демократію» не менш лицемірна та брехлива. Уряд у Києві було встановлено в результаті операції зі зміни режиму за підтримки США в 2014 році та представляє українську олігархію, яка попирає права робітничого класу. Він співпрацює з ультраправими та фашистськими організаціями, включаючи батальйон «Азов», який бере свій початок від масового вбивці Степана Бандери та нацистських колабораціоністів в Україні під час Другої світової війни, і підтримує їх.

У той час як адміністрація Байдена виправдовує свої війни за кордоном, посилаючись на глобальну боротьбу за «демократію» та проти диктатури, правлячий клас США веде війну проти демократії всередині країни. Демократична система у Сполучених Штатах балансує на межі краху. Сам Байден публічно попередив, що, можливо, існуюча конституційна система не переживе цього десятиліття. Фашизм, як вірус заразив американську політику. Минуло трохи менше двох років відколи спроба Трампа встановити президентську диктатуру 6 січня 2021 року підійшла впритул до успіху.

Перетворення Республіканської партії на фашистську організацію пов'язане з глобальним зростанням впливу вкрай правих сил: від італійського уряду, очолюваного шанувальницею Муссоліні Джорджею Мелоні, до «Національного об'єднання» Марін Ле Пен у Франції, та партії Жаїра Болсонару в Бразилії.

Поряд із розпадом демократії та відродженням фашизму відбувається відкрите прославлення мілітаризму та війни. Трильйони доларів витрачаються на програми нарощування озброєнь. Німецький правлячий клас, який двічі у XX столітті вторгався на територію України та відповідальний за загибель мільйонів її мешканців, тепер використовує війну в Україні як привід для збільшення свого військового бюджету втричі. Подібний перерозподіл ресурсів від соціальних потреб на цілі війни відбувається у всіх імперіалістичних країнах.

Великобританія, Франція та всі країни НАТО накачують Україну зброєю. Канадський уряд, де заступником прем'єр-міністра є Христя Фріланд, яка має прямі сімейні зв'язки з українськими ультраправими, найголосніше вимагає формального прийому України до НАТО. Австралія, яка повністю підтримує війну проти Росії, готується зайняти місце на передовій конфлікту з Китаєм.

За допомогою агресії та інтриг імперіалістичні держави прагнуть залучити та підпорядкувати держави по всьому світу своїм стратегічним наступам проти Росії та Китаю. У процесі вони підбурюють і розпалюють численні регіональні конфлікти, які самі загрожують стати приводом для світової війни. Прагнення Вашингтона перетворити Індію на передову державу проти Китаю, наприклад, призвело до того, що індійсько-пакистанський конфлікт став нерозривно переплетеним із конфліктом між США та Китаєм, що тільки що тільки розпекло обидва конфлікти.

Реакційне вторгнення Росії в Україну

Відверто імперіалістичний характер проксі-війни США та НАТО жодним чином не виправдовує російське вторгнення в Україну, проти якого виступає і засуджує ІМССР. Але з нашого боку — це опозиція робітничого класу та соціалістичних лівих, а не проімперіалістичних правих. Існують достатні підстави, щоб, спираючись на соціалістичні принципи, засудити вторгнення, не капітулюючи перед реакційною та брехливою пропагандою, що виривається НАТО та західними корпоративними ЗМІ.

Конфлікт між Росією та Україною є ще одним катастрофічним наслідком сталіністичної зради Жовтневої революції 1917 року, кульмінацією чого стало скасування Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) у 1991 році, реставрація капіталізму та створення олігархічного режиму з корумпованих державних активів Путін – представник цієї реакційної капіталістичної мафії.

Коли сталінська бюрократія розпустила СРСР, робітникам і молоді Росії та Східної Європи було сказано, що це стане початком нового періоду процвітання та миру. Нічого подібного не сталося. Мало того, що розкрадання державних активів апаратчиками, які перетворилися на олігархів, призвело до масового зниження рівня життя та середньої тривалості життя, Росія тепер опинилася в оточенні імперіалізму. Вторгнення в Україну було відчайдушною та катастрофічно непрорахованою спробою натиснути на Сполучені Штати, щоб вони пішли на поступки «інтересам безпеки» Росії, тобто праву олігархів грабувати величезні ресурси країни без надмірного втручання з боку імперіалістичні держави.

Без сумніву, Росія стикається з загрозою існуванню з боку США та НАТО. Але саме розпад Радянського Союзу та відновлення капіталізму поставили Росію на імперіалістичне колотище. Путін намагається протистояти цій загрозі, посилаючись на реакційний, містичний націоналізм царської «Святої Русі». Марно. Державність і дипломатія, натхненні царською Росією, поваленою в 1917 році, навряд чи можуть слугувати моделлю зовнішньої політики в 2022 році.

Путін однозначно та неодноразово звинувачував Жовтневу революцію та більшовицький режим на чолі з Леніним та Троцьким у створенні сучасної України, незалежної від Росії. Путін, будучи російським шовіністом і антикомуністом, ненавидить той факт, що СРСР, заснований у 1922 році, через п'ять років після революції, був створений як добровільний союз соціалістичних республік. Радянський Союз, що спирався на владу робітників, був глибоко відданий захисту демократичних та національних прав усіх національностей, які були у становищі пригноблених за царського режиму. Бюрократичне переродження Радянського Союзу, яке втілилося у приході до влади Сталіна, особливо гостро знайшло своє вираження в порушенні та придушенні законних демократичних прагнень національних меншин усередині СРСР. Національний шовінізм нинішнього російського уряду історично вкорінений не тільки в реакційних традиціях царизму, а й у традиціях сталінізму.

ІМССР, відповідно до традицій революційного марксизму та соціалістичного інтернаціоналізму, відкидає всі виправдання цієї війни, засновані на концепції «національної оборони». Ця позиція може бути застосована як до Росії, так і до України. Ми — за єдність російських та українських робітників проти політики війни Путіна та Зеленського. Виступаючи проти реакційного шовінізму обох режимів, ми керуємося позицією Троцького:

Якби нинішня національна держава була прогресивним фактором, то її треба було б захищати незалежно від її політичної форми, і вже принаймні незалежно від того, хто перший «почав» війну. Безглуздо поєднувати питання про історичну функцію національної держави з питанням про «винність» даного уряду. Чи можна відмовитися рятувати придатний для життя будинок лише тому, що пожежа виникла через необережність або за злим наміром власника? Але в тому й річ, що цей будинок придатний для життя, а тільки для вмирання. Щоб народи могли жити, будинок національної держави треба знести дощенту.

Молодь має боротися за майбутнє!

Молодь втілює надію на краще майбутнє. Але в безрозсудній гонитві за економічними та геополітичними цілями капіталізм ставить під загрозу саме виживання людства. Чотириста років тому шекспірівський Гамлет поставив фундаментальне екзистенційне питання: «Бути чи не бути?» У сучасному світі це питання є не просто предметом філософських спекуляцій, а найвищою політичною проблемою, яка стоїть перед людством. На додаток до небезпеки ядерної війни фактори зміни клімату та майбутніх пандемій ставлять під загрозу життю сотень мільйонів людей у ​​найближчі десятиліття. Робітничий клас повинен покласти край капіталізму доти, як капіталізм покладе край світу.

Інтернаціонал молоді та студентів за соціальну рівність висуває такі стратегічні принципи як основу для організації потужного руху проти війни в Україні та її ескалації у напрямку ядерної Третьої світової війни.

Війна може бути зупинена не закликами та протестами, спрямованими на адресу правлячого класу та його урядів, а політичною мобілізацією міжнародного робітничого класу. Робітничий клас, експлуатація якого є джерелом прибутку, становить переважну більшість населення світу. Він не має жодного інтересу у веденні війни. Саме робітники, і особливо робітнича молодь, слугуватимуть гарматним м'ясом у новій світовій війні.

Війна вже призвела до масового зниження рівня життя робітників у всьому світі, викликавши різке зростання інфляції, через що багато робітників не в змозі оплачувати предмети першої необхідності. Криза, спричинена падінням рівня життя, призвела до глобального сплеску класової боротьби — у США, Європі, Латинській Америці, на Близькому Сході та в Африці.

У той час як правлячий клас витрачає трильйони доларів щороку на знаряддя війни, його політики стверджують, що вони не мають коштів для фінансування соціальних програм, критично важливих для робітничого класу, включаючи гідний рівень заробітної плати, державну освіту та загальну охорону здоров'я. Ескалація війни неминуче йде рука об руку зі зубожінням дедалі ширших верств робітничого класу.

ІМССР засуджує всі ті організації, які помилково позиціонують себе як соціалістичні, виступаючи при цьому найзапеклішими прихильниками імперіалізму США і НАТО, від «Демократичних соціалістів Америки» у США та партії «Зелених» та Лівої партії в Німеччині, до «Сирізи» у Греції та «Подемосу» в Іспанії.

Під хибним і реакційним гаслом захисту «українського суверенітету» ці групи критикують владу США та НАТО не за те, що вони накачали Україну зброєю та розв'язали проксі-війну проти Росії, а за те, що вони роблять це у недостатніх масштабах. Протягом десятиліть організації псевдо-лівих просували політику расової та гендерної ідентичності, особливо в університетських кампусах, щоб розділити робітничий клас і водночас забезпечити верстви середнього класу, від імені яких вони виступають, ідеологією у боротьбі за більш привілейовані позиції та багатство. Тепер вони викрили себе як відкриті прихильники імперіалізму.

Що стосується профспілкової бюрократії — так званого «офіційного робітничого руху», укомплектованого тисячами функціонерів із середнього класу, то її підтримка війни є зворотним боком її ворожості до робітничого класу та її ролі як інструмент корпоративного менеджменту.

ІМССР відкидає реакційну програму «національної оборони» із двох фундаментальних причин.

По-перше, національна держава є історичним анахронізмом, несумісним із розвитком інтегрованої та взаємозалежної глобальної економіки. Рамки національної держави є гальмом для розвитку продуктивних сил та їх мирного та продуктивного використання всім людством.

По-друге, заклики до «національної єдності» ґрунтуються на запереченні того факту, що всі національні держави є ареною класових конфліктів, а вся влада знаходиться в руках капіталістичних еліт, які контролюють уряди та використовують державну владу для просування своїх економічних інтересів. Зовнішня політика, що проводиться імперіалістичними державами — невпинне прагнення контролю над світовими ресурсами, є поширенням на глобальні масштаби погоні капіталістів за прибутками та збагачення у «своїх» країнах.

Опозиція робітничого класу національному шовінізму та війнам, що ведеться під прапором «національних інтересів» та інших лицемірних гасел (таких як «захист демократії» та «захист прав людини»), ґрунтується не просто на моральних міркуваннях. Трудові маси становлять міжнародний клас, інтереси якого виходять за межі національних держав. У найглибшому історичному та економічному сенсі «робітники не мають батьківщини».

Глобалізація виробництва призвела до швидкого зростання робітничого класу в усьому світі, включаючи не лише сотні мільйонів нових працівників в Азії, Латинській Америці та Африці, а й широкі верстви населення, включаючи молодь, які були пролетаризовані в основних капіталістичних країнах. В той же час видатні досягнення в галузі телекомунікацій за останні три десятиліття дозволили робітникам та молоді спілкуватися один з одним, незважаючи на національні кордони, та організовувати свою боротьбу на основі спільної програми та загального плану дій.

Виходячи з цієї глобальної ситуації, Інтернаціонал молоді та студентів за соціальну рівність бореться за об'єднання молоді та студентів по всьому світу у спільній боротьбі за організацію руху, що базується на робітничому класі та має на меті ліквідацію капіталізму.

Ні війні! Будуйте Інтернаціонал молоді та студентів за соціальну рівність!

Три десятиліття тому, після розпаду Радянського Союзу, ідеологи правлячого класу проголосили «кінець історії». Значення цього гасла полягало в тому, що передбачувана «перемога» імперіалізму в холодній війні довела відсутність альтернативи капіталізму. Національний державний устрій, приватна власність на засоби виробництва, система прибутку і буржуазна демократія знаменували найвищий і завершальний етап суспільного розвитку.

Теза «Кінець історії» була капіталістичною актуалізацією жахливого бачення пекла Данте: «Покиньте будь-яку надію, ви, хто сюди входите». Людство опинилося в пастці капіталістичної антиутопії, з якої не було виходу. Соціальна нерівність, бідність, експлуатація та постійне приниження культури були долею, на яку було засуджено людство.

Розповідь про «кінець історії», сприйнята та поширена засобами масової інформації та проповідувана незліченними вченими, була спрямована на те, щоб посіяти знеохочення, деморалізацію та політичну апатію. Але це була фальшива розповідь. Історія повернулася з подвоєною силою. Економічні, політичні та соціальні основи капіталізму руйнуються. Класова боротьба — велика рушійна сила історичного прогресу — прориває всі інституційні механізми соціального контролю.

Хоча розвиток війни створює великі небезпеки для молоді та всього людства, IМССР базує свою програму не на відчаї, а на впевненості, що ми можемо боротися та здобути майбутнє.

Фаталізм песимістів виражає світогляд, який залишається в пастці того, що можливо в межах капіталістичного світового порядку. Оптимізм виникає з розуміння того, що та сама капіталістична криза, яка породжує війну, диктатуру, зміну клімату та соціальну реакцію, також породжує зростання міжнародної боротьби робітничого класу.

Ми повинні повернутися обличчям до фабрик, заводів, офісів та всіх робочих місць, де працівники борються з нерівністю та експлуатацією. Саме робітничий клас є тією потужною силою, яка здатна повалити капіталізм і прокласти шлях людству вперед. ІМССР прагне не просто до підтримки трудящих у боротьбі проти війни. Ми вважаємо, що перемога над імперіалізмом залежить від дій міжнародного робітничого класу, озброєного соціалістичною програмою, як провідна і вирішальна революційна сила у боротьбі проти світової капіталістичної системи.

Так само, як Жовтнева революція — найбільша перемога робітничого класу у світовій історії — поклала край жахливій бійні Першої світової війни, саме втручання міжнародного робітничого класу зупинить сьогодні ескалацію у напрямі Третьої світової війни.

ІМССР розвиває цю перспективу на основі історії соціалістичного руху, насамперед Четвертого Інтернаціоналу, троцькістського руху, що зберегло наступність марксизму у непримиренній боротьбі зі сталінізмом. Молодь була значною мірою відрізана від цієї історії та взагалі всієї історії боротьби робітничого класу за допомогою нескінченного очорнення марксизму правлячим класом та невпинної пропаганди всіляких реакційних ідеологій та історичних фальсифікацій.

У своїй роботі серед студентів ІМССР виступає проти всіх форм антимарксистських теорій, особливо тих, які пов'язані з реакційною Франкфуртською школою та подвійно реакційним ірраціоналізмом постмодернізму, які заперечують революційну роль робітничого класу та виступають проти політичної боротьби за соціалізм.

Більше того, ІМССР викриває прагнення підкорити науку інтересам імперіалістичного мілітаризму. Ми послідовно виступаємо проти зазіхань на історичну правду та демократичні права та боремося проти всіх спроб придушити зростаючу опозицію фашизму та війні.

ІМССР прагне організувати рух, який об'єднує молодь і орієнтується на робітничий клас, щоб протистояти війні. Ми говоримо студентам та молоді по всьому світу: якщо ми хочемо, щоб у нас було майбутнє, ми маємо боротися за нього! Ми не можемо стояти осторонь, коли правлячий клас задумуе перетворити весь світ на ядерне згарище!

Цю кампанію буде запущено глобальним вебінаром 10 грудня під назвою «Зупинити проксі-війну США та НАТО в Україні», який транслюватиметься у прямому ефірі з 14:00 за Північноамериканським східним часом (21:00 за Москвою). Вебінар проходитиме паралельно зі скоординованою серією мітингів та інших заходів у країнах по всьому світу. Цей захід пояснить історичні витоки війни та розкриє реальні політичні та економічні інтереси, що стоять за її ескалацією. Насамперед, на вебінарі буде представлена ​​революційна стратегія і пояснено, що потрібно зробити, щоб зупинити війну.

Ми закликаємо всіх бажаючих зареєструватися для участі в вебінарі і зв'язатися з ІМССР.

Приєднуйтесь до Інтернаціоналу молоді та студентів за соціальну рівність! Зупинити безрозсудне скочування до ядерної війни! Вступайте в боротьбу за соціалістичне майбутнє без злиднів, експлуатації, воєн та всіх форм придушення!

Для отримання додаткової інформації та для того, щоб приєднатися до ІМССР, відвідайте wsws.org/iysse.