Молода гвардія більшовиків-ленінців із колишнього Радянського Союзу спрямовує вітання учасникам антивоєнного мітингу, організованого бразильськими троцькістами
Молода гвардія більшовиків-ленінців вітає учасників антивоєнного мітингу, організованого нашими бразильськими товаришами із Групи Соціалістичної Рівності.
Ми підтримуємо проведення цього мітингу як події, що має велике значення для побудови масового антивоєнного руху, що стоїть на позиціях соціалістичного інтернаціоналізму.
Актуальність мітингу не викликає жодних сумнівів. Світ стоїть на межі Третьої світової війни через імперіалістичну політику країн НАТО, насамперед Сполучених Штатів.
Ця політика вже призвела до війни в Україні, яка забрала сотні тисяч життів росіян, українців та інших національностей, яких торкнулася ця війна. І це лише безпосередні жертви війни.
Путінський режим, який мріє про рівноправні відносини зі своїми «західними партнерами», вирішив зіграти в «російську рулетку» 24 лютого 2022 року, що лише прискорило процес імперіалістичного наступу НАТО.
Виниклі після розпаду Радянського Союзу та реставрації капіталізму в його колишніх республіках, російська та українська олігархії кожна по-своєму сподівалися інтегруватися у світову капіталістичну систему.
Українська олігархія обрала «європейський шлях», кульмінацією якого став підтриманий Заходом державний переворот 2014 року. Російська олігархія, зі свого боку, завжди прагнула до того, щоб мати доброзичливі стосунки з імперіалізмом, не здаючи при цьому власних позицій у питаннях експлуатації російського робітничого класу та природних ресурсів країни.
В останньому рахунку і уряд Путіна, і уряд Зеленського ґрунтуються на тому, щоб зберігати капіталістичну систему, сутністю якої є експлуатація російських та українських робітників.
Риторика обох сторін супроводжується прагненням «забезпечити національні інтереси», але насправді йдеться про олігархічні інтереси правлячих класів обох країн.
Для робітничого класу немає виходу з цієї ситуації, якщо він засновуватиме свою позицію на буржуазному націоналізмі. Шлях уперед може забезпечити лише перспектива об'єднання міжнародного робітничого класу у боротьбі проти війни, імперіалізму та всієї капіталістичної системи в цілому.
Вклад бразильського робітничого класу в розвиток Бразилії та світу (усі багатства Бразилії та людства – продукт праці робітників)
Бразильський робітничий клас робить великий внесок у розвиток продуктивних сил всього людства. Він повинен усвідомити, що головним гальмом для подальшого розвитку всього світу, Бразилії, зокрема, є нинішня система капіталістичного виробництва.
Війна в Україні завдала шкоди не лише безпосереднім учасникам цього конфлікту, а й усьому світу. Капіталістичні країни на тлі зростання міжнародної напруженості обрали шлях мілітаризації, щоб бути готовими до нового переділу світу.
Однак кошти на цю мілітаризацію вони хочуть отримати з продуктів праці робітничого класу по всьому світу. І бразильський робітничий клас не є винятком у цьому процесі. Він стикається з тими ж проблемами, що й робітники у всьому світі: погіршення умов праці, падіння реальної заробітної плати, скорочення соціальних витрат, загроза життю та здоров'ю з боку пандемії COVID-19 та інших хвороб.
Зараз же постає питання про те, що весь світ може осягнути полум'я нової світової війни, небаченої раніше. Ця війна цілком може перетворитися на ядерну, що загрожує не лише всім досягнутим успіхам людського суспільства, але його знищенням.
Робітники та молодь Бразилії мають раз і назавжди покінчити з ілюзіями щодо нинішнього уряду Лули, який ґрунтується на тому, щоб придушувати боротьбу робітничого класу та реалізовувати інтереси бразильської олігархії.
Уряд Лули є буржуазний уряд, що захищає буржуазні інтереси та представляє їх на міжнародній арені.
Воно вже прагне всіляко обмежувати страйковий рух у Бразилії, скасувати заходи спостереження за COVID-19 та підготувати країну до нових законів в інтересах бразильського бізнесу.
Загроза фашистського перевороту з боку Болсонара ігнорувалась. Лула швидше забезпечить прикриття для ультраправих, ніж стане дійсним захисником демократичних прав бразильського робітничого класу та молоді.
Проте уряд Лули намагається зберігати стабільність навіть з допомогою профспілкової бюрократії. Профспілки всіляко сприяють тому, щоб робітничий клас не дозволяв собі виступів ширшого плану.
Профспілки прагнуть розділити та придушити робітничий клас. Їх сенс у тому, щоб виграти час для капіталістичного уряду, який підготує або репресивні заходи у відповідь, або дрібні подачки, що ніскільки не вирішують кризової ситуації.
Робочий клас та молодь Бразилії мають звернутися до уроків власної історії успіхів та невдач класової боротьби робітників. У цьому сенсі варто звернутися до історії профспілкового руху початку XX століття, військової диктатури 1964 року та робітничого руху у 1980-х роках, що призвело до падіння військової диктатури. Зрештою, треба засвоїти наслідки глобалізації для міжнародної боротьби робітничого класу.
Таким чином, справжній революційний рух робітничого класу та молоді Бразилії проти війни, імперіалізму та всієї капіталістичної системи в цілому можливий лише на основі засвоєних уроків історії, розумінні сутності нинішнього режиму та реакційної ролі профспілок.
Ми підтримуємо цей мітинг як крок для того, щоб побудувати революційну партію робітничого класу Бразилії. Ту партію, яка захищатиме незалежну позицію робітничого класу та діятиме в солідарності з робітничим класом усього світу за допомогою Міжнародного Комітету Четвертого Інтернаціоналу.
З революційним привітом,
Центральний Комітет Молодої Гвардії Більшовиків-Ленінців