Рано-вранці у вівторок за місцевим часом обрушилася гребля в Новій Каховці в Херсонській області — на території, що утримується Росією з весни 2022 року. Обвалення греблі, яку називали «стратегічно важливою», відбулося на ранніх етапах «контрнаступу» України проти Росії за підтримки НАТО.
Хоча незрозуміло, що саме спричинило прорив греблі, знімки з місця події, зважаючи на все, вказують на те, що стався вибух.
Обвалення греблі та руйнування сусідньої Каховської гідроелектростанції призвело до гуманітарної та екологічної катастрофи величезних масштабів.
Побудована у 1956 році як частина Каховської гідроелектростанції, гребля має сотні метрів завширшки, 30 метрів заввишки та перетинає українську річку Дніпро. Обсяг Каховського водосховища оцінювався у 18 кубічних кілометрів води — приблизно стільки ж, скільки у Великому Солоному озері у штаті Юта. На момент написання цієї статті швидкість та масштаб втрати води не до кінця зрозумілі. Тисячі людей було евакуйовано, десятки населених пунктів затоплено. Обласній столиці Херсону, населення якого до війни становило близько 290 тисяч осіб, також загрожує затопленням.
Каховську гідроелектростанцію також було зруйновано. Вона забезпечувала питною водою значну частину населення на територіях, які контролюють обидві сторони конфлікту, включаючи населення Криму, який Росія анексувала у 2014 році. Наразі доступ до питної води у постраждалих районах перебуває під загрозою.
Станція також служила для охолодження шести реакторів Запорізької атомної електростанції, найбільшої в Європі, які були переведені в режим холодної зупинки у вересні. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яке слідкує за ситуацією, запасів води для атомної електростанції у ставку-охолоджувачі та прилеглих каналах вистачить «на кілька місяців». МАГАТЕ заявило, що 'короткострокового ризику для ядерної безпеки немає'.
Вчені попереджають, що обвал греблі може стати найбільшою екологічною катастрофою в Україні з часів Чорнобильської катастрофи 1986 року.
Внаслідок пошкодження Каховської гідроелектростанції до Дніпра потрапило не менше 150 тонн моторної олії, згідно з даними українського уряду. Найближчими днями у воду може потрапити ще 300 тонн моторної олії, що призведе до незмірних екологічних наслідків не лише для України, а й для всього регіону. Дніпро – одна з найбільших водних артерій Європи.
В інтерв'ю німецькому виданню Der Spiegel вчений-еколог Олександра Шумилова сказала: «Ці нафтопродукти не просто просочуються [у річку], а й поглинаються живими організмами, рослинами та тваринами. Крім того, нафту утворює плівку на поверхні води на великій площі».
Більш того, продовжила Шумилова, затоплення великої сільськогосподарської території означає, що забруднюючі речовини, такі як пестициди, вимиваються в річки та океани. За даними Der Spiegel, 98 відсотків річок України впадають у Чорне та Азовське моря, а 2 відсотки, що залишилися, впадають у Балтійське море.
Гуманітарна та екологічна катастрофа обрушилася на робітників України на додаток до жахливої кривавої бійні на полі бою та неослабної соціальної кризи безпрецедентних масштабів. Останні дані, опубліковані українською неурядовою організацією, вказують на те, що з початку війни країну залишили 8,5 мільйонів людей, її населення скоротилося до 29 мільйонів. Не всі з них мешкають на територіях, контрольованих урядом Зеленського. З цих 29 мільйонів лише від 9,1 до 9,5 мільйонів мають оплачувану роботу, і близько третини з них бюджетники. За наявними оцінками, кількість загиблих українців досягає 200 тисяч, ще сотні тисяч отримали поранення. Це масова бійня та соціальна бідність у масштабах, небачених у Європі з часів Другої світової війни.
Росія та Україна обмінялися звинуваченнями у катастрофі, причому обидві сторони звинувачують одна одну у навмисному вибуху греблі. У деяких повідомленнях новин вказується, що гребля, можливо, вже була пошкоджена внаслідок попередніх бойових дій минулої осені. За даними телеканалу CNN, супутникові знімки показали, що гребля була пошкоджена лише за кілька днів до обвалення.
Також надходили суперечливі повідомлення про те, хто міг би отримати військову вигоду з катастрофи. Газета Wall Street Journal зазначила, що повінь «зменшить можливості» для контрнаступу України, але також повідомила, що повінь може змити зміцнення і мінні поля, встановлені російськими військами в цьому районі, що, можливо, створить військову перевагу для України.
Держави НАТО та Україна поспішили звинуватити у катастрофі Росію. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який нещодавно вибухнув шаленою тирадою на адресу Росії, нечуваної в Європі з часів Гітлера, заявив: «З огляду на всі обставини, природно припустити, що це була агресія, вчинена російською стороною з метою зупинити наступ України, спрямований на звільнення її власної території».
Уряд США був дещо обережнішим. Представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що США не дійшли остаточного висновку щодо того, хто зруйнував греблю. Кірбі додав: 'Ми все ще намагаємося оцінити, що сталося, але росіяни незаконно захопили цю греблю і водосховище багато місяців тому, і вони окупували їх'. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг засудив руйнування греблі як «обурливий акт, який ще раз демонструє жорстокість війни Росії в Україні».
Істина полягає в тому, що імперіалістичні держави безрозсудно та навмисно провокували цю війну протягом десятиліть, свідомо йдучи навіть на ризик ядерної війни, незалежно від наслідків їхніх дій для населення України, Росії та всього світу. Після того, як сталіністи знищили Радянський Союз, НАТО систематично наближалося до кордонів Росії. Підтриманий США ультраправий переворот у Києві у 2014 році привів до влади уряд, який витратив наступні вісім років на перетворення української армії на проксі-силу НАТО та озброював українських неонацистів до зубів, щоб підготувати війну з Росією.
Російську олігархію, яка виникла в результаті реставрації капіталізму сталіністичною бюрократією в Радянському Союзі, було спровоковано на вторгнення в Україну. Путінський режим вважав, що військовими коштами він зможе досягти компромісу з імперіалістичними державами. Всі військові та політичні розрахунки російського правлячого класу були продиктовані цією маревною вірою у можливість «мирного співіснування» з імперіалізмом, яку він успадкував від сталіністичної бюрократії, а також його глибоким страхом перед міжнародним рухом робітничого класу, спрямованим проти капіталізму.
Якими б не були безпосередні причини обвалення греблі, робітники повинні сприймати гуманітарну та екологічну катастрофу, що розгортається, як насамперед гостре попередження про величезну небезпеку, яку війна НАТО проти Росії в Україні становить для робітників по всій Європі та за кордоном. Якщо катастрофа таких масштабів розгортається лише через 48 годин після початку контрнаступу ЗСУ, то робітники мають запитати, що буде далі?