Ця заява була направлена Молодою гвардією більшовиків-ленінців Росії та України на адресу Студентської ради Бохумського університету, яка проголосувала за те, щоб адміністрація університету заборонила Інтернаціонал молоді та студентів за соціальну рівність (ІМССР) на території кампуса. МГБЛ – це троцькістська молодіжна група, яка перебуває в політичній солідарності з ІМССР та її головною організацією – Міжнародним Комітетом Четвертого Інтернаціоналу.
З того часу, як діяльність ІМССР прийняла ширший розмах, те саме сталося і з ультраправими нападками на цю діяльність.
У якій би точці світу не проводилися збори з нагоди війни в Україні та її ймовірних катастрофічних наслідків через ескалацію імперіалізму, ультраправі користуються одним і тим самим штампом щодо ІМССР.
Зображення розроблене Молодою гвардією більшовиків-ленінців на честь її 5-річного ювілею.
Називаючи просуванням «проросійського наративу» все, що стосується позиції ІМССР та поширення цієї позиції серед студентської молоді, ультраправі думають заплутати молодих людей, очорняючи наш міжнародний рух.
Черговий напад на демократичні права ІМРСР стався у Рурському університеті Бохума. І започатковано воно було на цих брехливих звинуваченнях про «проросійський наратив».
Ми, як товариші ІМССР з Росії та України, хочемо сказати, що всі ці звинувачення ґрунтуються не на справжньому відображенні дійсності, а лише на політичних інтересах наших супротивників праворуч.
ІМССР є молодіжним спадкоємцем вже майже вікового міжнародного троцькістського руху — головного критика сталінізму та політики радянської бюрократії, що призвела до трагічних подій розпаду Радянського Союзу.
Розпад кинув радянське суспільство у варварство 1990-х років, коли на тлі абсолютного зубожіння більшості населення збагачувалась купка олігархів, продаючи спадщину Жовтневої революції.
Коли відбувався цей розпад, вся еліта імперіалістичних держав Заходу тріумфувала, ніби настав «кінець історії» та «повний розквіт капіталізму». Зрештою, суспільство може розвиватися за рахунок «особистого збагачення» та «вільного ринку» по всьому світу.
Головним спадкоємцем занурення у варварство 1990-х у СРСР є нинішній путінський режим, який встановив своє панування за рахунок злиття мафіозних угруповань з державним апаратом та капіталістичною машиною прибутку, що базується на експлуатації російського робітничого класу.
При цьому його панування також ґрунтувалося на підтримці імперіалістичних «старших братів», яким було до певного часу вигідно встановлення стабільності на території колишнього СРСР.
Все тривало, доки імперіалізм не зіткнувся з жорсткою реальністю кризи капіталізму, а путінський режим — з падінням своєї мрії про злиття з імперіалістичними державами НАТО.
Суперечності розжарилися і призвели до низки опосередкованих конфліктів у Грузії, Сирії та, в більш широкому масштабі, в Україні. Наразі ситуація загострюється такими темпами, що весь світ перебуває на межі третьої світової війни з дуже ймовірним застосуванням ядерної зброї.
Майже 27 років тому, у грудні 1996 року, російський історик Вадим Роговін виступив із лекцією в університеті Бохума. Його лекція була явною критикою сталінізму та ельцинського режиму капіталістичної реставрації.
Якби хтось наважився звинуватити Роговіна та МКЧІ у просуванні «проросійського нарратива», то вся аудиторія лекційної зали розсміялася б над такими звинуваченнями.
Таким чином, ми отримуємо, що троцькістський рух був головним критиком сталіністського, а потім ельцинського та путінського режиму в Кремлі, що явно суперечить звинуваченням на адресу ІМССР.
Насправді всі звинувачення в «проросійському наративі» засновані на дійсному прогерманському імперіалістичному наративі, сутністю якого є відродження Німеччини як військової держави, здатної очолити Європу на противагу іншим економічним блокам.
Останні дії уряду Німеччини дуже явно показують основний стратегічний курс на відродження всієї сили німецького імперіалізму, якої він не мав з часів Гітлера.
Але як це часто буває, прагнення сили насправді говорить про серйозну слабкість. Німецький уряд намагається повернути колесо історії назад, відроджуючи націонал-шовінізм, ніби таким чином може врятувати себе від кризи усієї світової системи капіталізму.
Закони історії, як казав Лев Троцький, сильніші за бюрократичні апарати. Вони стоять за робочого класу — єдиної сили, здатної рухати людство вперед.
Саме тому лише об'єднавшись із робітниками у незалежній боротьбі за свої права, молодь зуміє захистити своє майбутнє. ІМССР представляє молоді таку програму, і ми закликаємо всіх, щоб захистити наше демократичне право до кінця боротися за цю програму.